Подяка, вірші

«Я, Боже, в захваті, коли дивлюся»

*  *  *

Я, Боже, в захваті, коли дивлюся
На чин Твоїх могутніх, добрих рук,
Як мудро, гармонійно заплелися
Поміж собою форма, колір, звук.

Про Тебе кожне дерево говорить,
Про Тебе кожна квітка промовля.
Про мудрість Божу колос нам повторить
І птах, що повертається здаля.

Про тебе небо нам нічне розкаже,
Що грає мерехтіннями планет, — 
Твою премудрість кожна з них покаже,
Продовжуючи з віку в вік свій лет.

Про Тебе, вічний Боже, нагадає
Нам сонця диск, що з ночі вирина.
Своїм проміння землю зігріває,
Аби Творця прославила вона.

Я, Боже, в захваті, коли дивлюся
На рук Твоїх святих прекрасний плід —
Схилю коліна, щиро помолюся,
Подякую, що Твій я бачу слід.

Ігор Попович

На кожний день

На  кожний день, на кожний крок і подих
Є Божа воля, є Господня ціль.
І ти для того вибраний з народу,
Щоб прославляти небо на землі.

Нехай тобою не керують люди,
Не піддавайся впливу почуттів,
Не вішай орденів собі на груди
І не шукай  користі у житті.

Прослав ти Бога на вершині щастя,
Прослав тоді, коли лежиш в рові,
Але не слав, коли ти ходиш в масці —
Бог лицемірів не шукав собі.

Не возвеличуй Бога, коли, дійсно,
Змиритися не можеш перед Ним.
Коли у серці Господу вже тісно —
Будь ласка, не зови Його святим.

Не треба просто так Йому співати,
Коли душа не розуміє слів.
Така хвала Його хреста не варта –
Він хоче чути вдячних голосів.

Будь ласка, не молись, коли не хочеш –
Навіщо Богу твій сухий обряд?
Не піднімай до неба свої очі,
Коли ще в  тебе ідоли стоять.

Не жертвуй Богу те, що не готова
Віддати без жалю твоя рука.
Ти краще залиши собі це вдома —
Не схожий наш Господь на жебрака.

Не прикривайся іменем Ісуса,
Коли тобі дорожче власне «я».
Не звинувачуй Бога у спокусах,
Коли в тобі іще живе змія.

Відкинь усе, що було чи ще буде,
Живи сьогодні тим, що Бог дає.
Прослав Його не так, як усі люди,
А як підкаже серденько твоє.

Ніщо так не наближує до Бога,
Як болі і страждання, й тіснота.
У тому й щастя, що земна дорога
Веде у Царство Господа Христа.

Цінуй усім, що Бог тобі  довірив —
У цьому мудрість, в цьому справжня суть.
Його любов до нас не має міри
І ти люби без міри — не забудь.